upper

1. n

1) звич. pl передок (носок) черевика

2) pl гетри, гамаші

3) розм. верхнє місце (у вагоні)

4) верхня щелепа; верхній зуб

to be (down) on one's uppers — бути без грошей, бути у скрутному матеріальному становищі

2. adj

1) верхній

upper lid — верхня повіка

upper storey — верхній поверх

2) вищий (за чином, званням)

the upper servants — старші слуги

3) що належить до другої половини (десятиріччя тощо)

he is in his upper seventies — йому під вісімдесят

the upper ten thousand — верхівка суспільства, аристократія

U. House — верхня палата (палата лордів — у Великій Британії; сенат — у США)

upper works — а) надводна частина корабля; б) голова

* * *

I n

1) pl перед черевика

2) pl гетри, гамаші

3) верхнє місце (у вагоні)

4) верхня щелепа або верхній зуб

5) гір. шпур, що встає

6) cл. збуджувальний наркотик, стимулянт

••

to be (down) on one's uppers — ходити в стоптаних черевиках; не мати грешей, бути в скрутному становищі

II a

1) верхній

upper lid — верхнє віко

upper jaw [lip] — верхня щелепа [губа]

upper deck — верхня палуба (корабля); польотна палуба (авіаносця)

upper storey — верхній поверх; "макітра", "горище", upper water гiдp. верхній бьєф

upper works — мop. надводна частина (судна); надбудови; cл. голова, мізки; вуличний, верхній (про одяг)

2) вищий (по посаді, чину)

upper servants — старша прислуга

3) що відноситься до другої половини (десятиліття)

he is in his upper eighties — йому під дев'яносто

4) гір. що повстає (про шпур)

••

the upper ten thousand — верхівка суспільства

to have /to get/ the upper hand — взяти верх, здолати, виграти